Однокомнатная квартира является самым ходовым товаром на сегодняшнем рынке недвижимости. Объяснение этому очень простое: именно такие небольшие квартирки могут купить молодые семьи, вчерашние студенты, а также родители, желающие своему ребенку самостоятельности.

Но иметь в собственности четыре стены мало для того, чтобы начать комфортное независимое существование. Крошечную квартирку, приобретенную с таким трудом, необходимо спланировать и обставить нужным именно вам образом. И зачастую в этом нелегком деле без помощи профессионального дизайнера не обойтись. Так как же можно перепланировать однокомнатную квартиру?

В однокомнатной квартире зонирование, казалось бы, предопределено: жилая комната, кухня, совмещенный санузел, при самом удачном раскладе – еще и небольшая кладовка. Но желание иметь грамотно организованное пространство с общественной и приватной зонами способно творить чудеса! Обладателям малогабаритных квартир нужно лишь поверить в это всей душой, найти подкованного на подобного рода перепланировках дизайнера и максимально подробно сформулировать свои пожелания.

Однокомнатную квартиру можно превратить в роскошную студию или в небольшую, но полноценную “двушку”. Все зависит от состава семьи и ее потребностей. Переделать же однокомнатную квартиру в двухкомнатную можно, например, следующим образом. Кухонная зона переносится в прихожую (или кладовую), а на месте бывшей кухни устраивается спальня. При этом несущая стена между комнатой и прежней кухней остается нетронутой, что особенно удобно с точки зрения согласования проекта перепланировки.

Если в вашей квартире раздельный санузел, путем его объединения можно выиграть несколько бесценных квадратных метров. А если добавить к ним еще пару “квадратов” прихожей, в заново построенном санузле найдется место и для стиральной машины, и для полноценной ванны, и для бельевой корзины, и даже для накопительного бойлера, необходимого при отключении горячей воды. Кстати, построить новые перегородки можно из газосиликатных блоков, которые гораздо легче кирпичных, что значительно упрощает работы по их возведению. Другой, не менее привлекательный вариант – гипсовые влагостойкие пазогребневые блоки, которые благодаря своей почти идеально ровной поверхности не нуждаются в выравнивании ни под обои и покраску, ни под облицовку плиткой.

Помните о том, что перенесение кухни всегда требует дополнительного подвода коммуникаций. Нередко для того, чтобы проложить гибкую подводку для подачи и слива воды, в прихожей и кухонной зоне приходится поднимать уровень пола – на сантиметров 10-15, что влечет за собой создание ступеней и подиумов. Эти новые конструктивные элементы желательно оформить так, чтобы они не остались незамеченными, иначе над вашей семьей вполне может нависнуть угроза бытового травматизма. Что же касается принудительной вентиляции новой кухни, то ее можно организовать от имеющейся в туалете вентшахты, но для этого придется проложить вентиляционный короб по потолку.

Конечно, перенос кухонного оборудования возможен лишь в том случае, если она изначально оборудована не газовой, а электрической плитой. Дело в том, что газовые трубы запрещено прятать в стенах и закрывать какими-либо коробами, а тянуть их в случае переноса плиты через всю квартиру вряд ли кто-то захочет. Зато силовой электрический кабель довольно легко укладывается в штробы, и такая плита теоретически может переехать в самое неожиданное место.

В случае если вы стали обладателем квартиры с высокими потолками (например от 3 метров и выше), пространственные эксперименты можно продолжить. Например, часть необходимых функциональных зон можно разместить на… втором этаже. Для этого вам придется соорудить антресоли. Лучше всего на них будет организовать спальню, библиотеку или уединенный кабинет. Конечно, лестница, ведущая на верхний уровень, должна быть двухмаршевой, иначе она “съест” слишком много пространства.

Когда же однокомнатная квартира предназначается для одного-двух человек и создание нескольких изолированных жилых зон необязательно, у дизайнера появляется богатое поле для пространственных фантазий. Например, перегородку по центру квартиры, разделяющую комнату и кухню, можно демонтировать, и возвести другую, под углом к несущим стенам. Такое нестандартное решение позволит выделить спальню в отдельную зону и создать столовую-гостиную очень интересной конфигурации.

Кодекс ріелтора
Прийнятий та затверджений
Спілкою фахівців з нерухомого майна України

Розділ І. Терміни

Ріелтор – фахівець з нерухомості, який здійснює офіційну професійну діяльність, тобто зареєстрований відповідно до чинного законодавства як підприємство або приватний підприємець.

Учасник – фахівець з нерухомості (ріелтор), який підписав або приєднався до цього Кодексу.

Партнер – фізична або юридична особа – учасники ринку нерухомості: ріелтори, нотаріуси, банкіри, страховики, оцінювачі, з якими Ріелтор укладає спеціальні угоди про співпрацю.

Клієнт – фізична або юридична особа, державна установа, що користується послугами Ріелтора на підставі угоди.

Договір з клієнтом – дво- або тристоронній договір між Ріелтором та Клієнтом (Клієнтами) щодо надання агентської послуги, в якому відображено предмет договору, зобо’язання сторін, строки, ціна об’єкту, вартість винагороди, відповідальність сторін.

Ріелторські послуги – послуги, які надаються ріелтором Клієнту та будь-яким чином стосуються нерухомості (інформаційні, консультаційні, агентські) з дотриманням вимог чинного законодавства.

Ексклюзивні права – виключні права, що надаються ріелтору Клієнтом відповідно до договору, щодо представництва інтересів даного Клієнта на ринку нерухомості.

Правочин – документально оформлений відповідно до чинного законодавства перехід прав на нерухоме майно від одного Клієнта до іншого.

Угода про співробітництво – угода про розподіл прав, обов’язків, відповідальності та винагороди, що укладається між ріелторами у разі надання послуг одному Клієнту.

Розділ II. Загальні положення

Учасник здійснює професійну діяль ність на основі принципів професіоналізму, співробітництва, сумлінної конкуренції, пріоритету інтересів Клієнта та недискримінації Клієнта.

ПРИНЦИП 1.

Принцип професіоналізму включає в себе знання та дотримання чинного законодавства в сфері нерухомості та суміжних галузях, обізнаність у поточних питаннях нерухомості, вдосконалення власного професійного рівня, надання Клієнту послуги високої якості.

Стандарт 1.1.

Учасник чітко встановлює умови професійної діяльності на ринку. До таких умов належить: перелік послуг, що їх надає Учасник-Клієнту, розмір ріелторської винагороди, відповідальність Учасника. Ріелтор зобов’язаний попереджати про такі умови Клієнта, партнерів та інших осіб, з якими встановлені професійні стосунки.

Стандарт 1.2.

Учасник здійснює професійну діяльність на засадах офісного принципу роботи, що означає:

• наявність окремого, спеціально обладнаного приміщення для здійснення професійної діяльності
• повний контроль та відповідальність Учасника за діяльність своїх працівників

Стандарт 1.3.

Учасник забезпечує детальне документальне фіксування всіх умов, прав, обов’яз, погоджень, повідомлень, угод, пов’язаних з професійними відносинами. Учасник своєчасно забезпечує всіх осіб, які є сторонами професійних відносин, примірниками (або копіями) угод, контрактів та інших необхідних документів.

Стандарт 1.4.

Учасник здійснює професійну діяльність відповідно до вимог нормативних та інших актів, що регулюють відповідну галузь, умов отриманих ліцензій, дозволів, сертифікатів, укладених угод. Учасник дотримується засад кодексів, положень, угод, укладених з професійними громадськими організаціями.

Стандарт 1.5.

Учасник здійснює професійну діяльність на основі порядності у відносинах з Клієнтом, партнерами і особами, з якими Учасник має професійні стосунки, а також відносно суспільства та держави.

Стандарт 1.6.

Учасник уникає замовчування суттєвих фактів та обставин, перебільшення, неточності, неповноти при інформуванні Клієнта, партнерів та осіб, з якими Учасник має професійні відносини.

Стандарт 1.7.

Учасник не бере участі безпосередньо або опосередковано у фальсифікації інформації, омані, шахрайстві, зловживанні довірою Клієнта.

Розділ III. Взаємовідносини Учасників

ПРИНЦИП 2.

Учасник здійснює діяльність на основі принципу співробітництва з іншими Учасниками. Принцип співробітництва між Учасниками включає:

а) надання достовірної інформацією про об’єкти нерухомості;
б) обмін інформацією про зміни у чинному законодавстві;
в) обмін інформацією про об’єкти нерухомості, які викликають сумніви з точки зору відповідності законодавству, а також робота з якими небажана з інших причин (із зазначенням таких причин);
г) обмін інформацією про некоректну поведінку на ринку нерухомості Ріелторів, Клієнтів та інших осіб – учасників ринку нерухомості;
д) обмін досвідом роботи між Учасниками.

Стандарт 2.1.

Під час здійснення професійної діяльності Учасник інформує Клієнта, Партнера, та інших осіб, з якими в Учасника існують професійні відносини, про наявність або відсутність у нього ексклюзивних прав і зобов’язань перед цими особами.

Стандарт 2.2.

Учасник має дізнатися у потенційного Клієнта, перш ніж представляти його інтереси, чи не були покладені аналогічні права та обов’язки на іншого Учасника. Будь-які контакти з Клієнтом іншого Учасника можливі лише при наявності письмової згоди останнього.

Стандарт 2.3.

Розповсюдження інформації про об’єкти нерухомості, ексклюзивні права на продаж яких належить іншому Учаснику, можливе лише за його письмовою згодою.

ПРИНЦИП 3.

Учасник здійснює професійну діяльність на основі принципу сумлінної конкуренції у професійних відносинах та кадровій сфері. Принцип сумлінної конкуренції означає:

а) рівні права та обов’язки Учасників;
б) нерозповсюдження оманливих, умисно викривлених відомостей, що дискредитують Учасників;
в) недопущення несанкціонованого використання документів або витягів з документів інших Учасників;
г) неприпустимість демпінгу при вста новленні оплати ріелторської послуги.

Стандарт 3.1.

Розмір оплати професійної діяльності Учасника становить 5 відсотків від ціни продажу об’єкта нерухомості та 50% від місячної орендної ставки об’єкта. Обґрунтована зміна розміру оплати можлива у окремих випадках.

Стандарт 3.2.

Забороняється поширення інформації про розмір оплати праці працівників Учасника.

Стандарт 3.3.

Учасник при здійсненні професійної діяльності виключає дії, спрямовані на дискредитацію галузевих громадських організацій та їх членів, професії ріелтора в цілому.

Стандарт 3.4.

Учасник при здійсненні професійної діяльності керується спільною кадровою політикою в сфері навчання, сертифікації, виробничих умов та оплати праці своїх працівників.

Стандарт 3.5.

Перехід працівника від одного Учасника до іншого Учасника не допускається за умови наявності в мотивованих заперечень першого.

Розділ IV. Відносини Учасника та Клієнта

ПРИНЦИП 4.

Учасник здійснює професійну діяльність за дорученням, в інтересах і за рахунок Клієнта. Інтереси Клієнта мають пріоритет відносно власних матеріальних та/або моральних інтересів Учасника.

Стандарт 4.1.

Учасник виконує зобов’язання відносно Клієнта чітко, своєчасно, сумлінно та безумовно згідно з укладеним договором.

Стандарт 4.2.

Інтереси Клієнта не є підставою для порушення Учасником норм чинного законодавства, професійних принципів та стандартів.

Стандарт 4.3.

Учасник не зобов’язаний надавати Клієнту додаткову інформацію та/або консультувати його з питань, що виходять за межі договору з ним. Учасник виконує зобов’язання відносно Клієнта чітко, своєчасно, сумлінно та безумовно згідно з укладеним договором.

Стандарт 4.4.

Учасник роз’яснює Клієнту правові наслідки його зобов’язань, щодо підготовки та проведення правочину, а також подає рекомендації щодо оптимальних варіантів вирішення поточних питань.

Стандарт 4.5.

Не допускається використання Учасником необізнаності, некомпетентності або стану здоров’я Клієнта з метою отримання доходу.

Стандарт 4.6.

Конфіденційна інформація щодо Клієнта не підлягає розголошенню Учасником.

Стандарт 4.7.

Учасник бере на себе функції контролю, аби всі зобов’язання та інші умови правочину були чітко зафіксовані у попередньому договорі, договорі про надання послуг, договорі купівлі-продажу, оренди об’єкта нерухомості.

ПРИНЦИП 5.

Учасник здійснює професійну діяльність на основі принципу недискримінації Клієнта, що означає надання рівноцінних професійних послуг всім замовникам ріелторської послуги незалежно від їх національної, расової, етнічної приналежності, релігійних й ідеологічних переконань, статі, соціального та сімейного стану, професії, стану здоров’я тощо.

Розділ V. Розв’язання конфліктних ситуацій. Відповідальність Учасників

1. У разі виникнення конфліктної ситуації між Учасниками або між Учасником та Клієнтом, сторони конфлікту в обов’язковому порядку викладають свої позиції по суті ситуації на засіданні Арбітражного комітету Спілки. Учасники докладають зусиль для об’єктивного розв’язання конфліктної ситуації в рамках Спілки. Рішення Арбітражного комітету Спілки по суті конфлікту є обов’язковим для виконання усіма Учасниками. Якщо конфліктна ситуація не може бути розв’язана в рамках Спілки, про що робиться відповідний висновок Арбітражного комітету Спілки, сторона (сторони) конфлікту звертаються до суду.

2. У разі надходження повідомлення про порушення Учасником Кодексу ріелтора, невиконання або неналежне виконання зобов’язань, пов’язаних з професійною діяльністю в сфері нерухомості, такий Учасник зобов’язаний надати пояснювальну інформацію на розгляд Арбітражного комітету Спілки. Анонімні заяви та повідомлення до розгляду не приймаються.

3. У разі виявлення та підтвердження фактів порушення Учасником Кодексу ріелтора, невиконання або неналежного виконання ним зобов’язань, пов’язаних з професійною діяльністю в сфері нерухомості, Правління Спілки за поданням Арбітражного комітету Спілки, приймає рішення про суспільну догану, відшкодування спричинених моральних або матеріальних збитків та, у виняткових випадках, про винесення на розгляд З’їзду Спілки питання про виключення такого Учасника з членів Спілки.

Віце-президент з питань стандартизації, навчання та сертифікації
І.С.Однопозов

Голова Комітету з питань стандартизації
З.Н.Абрамов

Голова Комітету з питань навчання та сертифікації
А.А. Топал

м.Київ, 2 серпня 2007р